Партнер отримав обладнання, але не заплатив — Як LLG відсудили понад 1 млн грн

1. Вихідні дані справи

Наш клієнт — підприємство, яке здійснює господарську діяльність та поставляє технологічне обладнання. Між нашим клієнтом та іншим підприємством було укладено договір поставки.

Виконуючи взяті на себе договірні зобов'язання, наш клієнт поставив контрагенту передбачене договором обладнання.

Товар був фактично переданий та прийнятий покупцем.

Тобто зі свого боку наш клієнт виконав основне зобов'язання — контрагент отримав те, за що мав заплатити. Однак повного розрахунку за поставлене обладнання не відбулося. У результаті перед нашим клієнтом сформувалася заборгованість у розмірі: 895 651,45 гривень. Для бізнесу це означало не просто наявність цифри в бухгалтерському обліку. Це були майже 900 тисяч гривень оборотних коштів, якими підприємство не могло користуватися у власній господарській діяльності через порушення контрагентом умов договору. Саме із цією проблемою клієнт звернувся до команди LLG.

2. Запит клієнта

Основний запит був чітким: повернути бізнесу гроші за вже поставлене та отримане контрагентом обладнання.

Перед командою LLG стояло завдання не просто отримати формальне судове рішення, а сформувати максимально повний обсяг вимог до контрагента.

Необхідно було:

• стягнути 895 651,45 грн основного боргу;

• підтвердити належне виконання нашим клієнтом договору поставки;

• довести факт порушення покупцем строків та порядку оплати;

• стягнути пеню за прострочення;

• нарахувати та стягнути 3% річних;

• застосувати передбачений договором штраф;

• компенсувати клієнту судовий збір;

• компенсувати витрати на професійну правничу допомогу.

Наш підхід був принциповим:

якщо контрагент користується товаром нашого клієнта, але не виконує своє фінансове зобов'язання, наслідки такого порушення не повинні залишатися на стороні добросовісного бізнесу.

3. Стратегія команди LLG

Ми побудували стратегію навколо повного документального підтвердження господарської операції.

Для суду було необхідно послідовно довести:

перше — між підприємствами існували договірні відносини;

друге — наш клієнт свої зобов'язання виконав;

третє — обладнання було фактично поставлено контрагенту;

четверте — у покупця виник обов'язок здійснити оплату;

п'яте — встановлений строк виконання фінансового зобов'язання був порушений;

шосте — порушення договору має конкретні фінансові наслідки для боржника.

Окремо команда LLG проаналізувала положення договору щодо відповідальності сторін.

Наша позиція була іншою:

контрагент не виконав договір вчасно, користувався коштами, які фактично належали нашому клієнту, тому разом з основним боргом повинен нести передбачену договором та законом фінансову відповідальність.

Саме тому позовні вимоги були сформовані комплексно — основний борг + пеня + проценти + штраф + судові витрати.

4. Кроки, які ми здійснили

Команда LLG:

• провела повний юридичний аналіз договору поставки;

• встановила обсяг зобов'язань кожної зі сторін;

• перевірила порядок та строки проведення розрахунків;

• проаналізувала документи щодо фактичної поставки технологічного обладнання;

• підтвердила належне виконання договору нашим клієнтом;

• визначила точну суму непогашеної заборгованості;

• проаналізувала положення договору щодо відповідальності покупця;

• провела досудову роботу з контрагентом;

• підготувала правову позицію для судового стягнення;

• розрахувала пеню за порушення строків виконання зобов'язання;

• здійснила розрахунок 3% річних;

• заявила передбачений договором штраф;

• підготувала та подала позов до господарського суду;

• надала суду документи, які підтверджували поставку та заборгованість;

• забезпечила юридичний супровід розгляду господарської справи;

• заявила вимогу про компенсацію судового збору;

• заявила вимогу про відшкодування витрат клієнта на професійну правничу допомогу.

Суд став на сторону нашого клієнта та стягнув з контрагента:

895 651,45 грн — основного боргу;

68 678,16 грн — пені;

21 103,26 грн — 3% річних;

8 469,07 грн — штрафу;

14 908,53 грн — судового збору;

5. Результат для клієнта

Суд став на сторону нашого клієнта та стягнув з контрагента:

895 651,45 грн — основного боргу;

68 678,16 грн — пені;

21 103,26 грн — 3% річних;

8 469,07 грн — штрафу;

14 908,53 грн — судового збору;

10 000 грн — витрат на професійну правничу допомогу.

Тобто юридична робота дозволила не лише підтвердити право бізнесу на повернення 895,6 тис. грн основної заборгованості, а й покласти додаткові фінансові наслідки порушення саме на недобросовісного контрагента.

І це принципово важливо. Наш клієнт виконав договір. Наш клієнт передав обладнання. Наш клієнт не повинен був фінансувати чужий бізнес власними коштами через те, що інша сторона вирішила не виконувати взяті на себе фінансові зобов'язання.

Результат роботи LLG — понад 1 млн гривень, присуджених на користь бізнесу клієнта.

6. Що це означає для бізнесу, контрагенти якого не виконують фінансові зобов'язанняЦей кейс показує просту, але важливу для бізнесу річ:

якщо ви виконали свою частину договору — ви не зобов'язані просто чекати, поки контрагент вирішить вам заплатити.

Неоплачена поставка, виконані без розрахунку роботи або надані без оплати послуги — це дебіторська заборгованість, з якою можна і потрібно системно працювати.

При правильно сформованій правовій позиції вимоги бізнесу можуть включати не лише основний борг.

Залежно від договору та обставин конкретної справи з контрагента можуть бути стягнуті:

• основна сума заборгованості;

• пеня;

• штраф;

• 3% річних;

• інфляційні втрати;

• інші передбачені договором нарахування;

• судовий збір;

• витрати на адвокатів.

Особливо важливо не затягувати зі стягненням.

Чим довше заборгованість залишається без належної юридичної реакції, тим вищими можуть ставати ризики зміни майнового стану контрагента, появи інших кредиторів, виконавчих проваджень або процедур неплатоспроможності.