1. Вихідні дані справи
Компанія-постачальник уклала з великим підприємством договір поставки товару.
Відповідно до умов договору покупець зобов'язувався оплатити кожну отриману партію товару протягом встановленого договором строку.
Постачальник належним чином виконав свої зобов'язання та передав покупцю товар на загальну суму 3 876 000 гривень.
Факт виконання договору підтверджувався:
-
договором поставки;
-
видатковими накладними;
-
актами приймання-передачі;
-
документами щодо фактичного отримання товару покупцем;
-
іншими матеріалами виконання господарського договору.
Незважаючи на отримання товару, покупець у встановлений строк його не оплатив.
Станом на момент звернення до суду непогашена заборгованість становила 3 876 000 гривень.
2. Запит клієнта
Основним завданням нашого клієнта було домогтися фактичного повернення коштів за поставлений товар, а не лише отримати судове рішення.
Необхідно було:
-
стягнути 3 876 000 гривень основної заборгованості;
-
притягнути контрагента до відповідальності за порушення строків оплати;
-
стягнути передбачену договором пеню;
-
нарахувати інфляційні втрати та 3% річних;
-
компенсувати витрати, понесені у зв'язку із судовим захистом.
3. Стратегія команди LLG
Ключовим завданням стало формування комплексної доказової бази, яка підтверджувала три основні обставини:
перше — товар фактично був поставлений;
друге — покупець отримав товар та був зобов'язаний його оплатити;
третє — встановлений договором строк оплати був порушений.
До звернення до суду була проведена претензійна робота та направлена вимога про добровільне погашення заборгованості.
Оскільки контрагент не здійснив оплату, було прийнято рішення переходити до судового стягнення не лише основного боргу, а й усіх передбачених договором та законодавством фінансових наслідків прострочення.
Окремою частиною стратегії стало недопущення зменшення нарахованої пені, про що просив боржник уже під час розгляду справи.
4. Кроки, які ми здійснили
Команда LLG:
У межах юридичного супроводу спору було:
-
проведено правовий аналіз договору поставки;
-
перевірено строки та порядок оплати поставленого товару;
-
проаналізовано первинну бухгалтерську та договірну документацію;
-
підтверджено належне виконання постачальником своїх зобов'язань;
-
сформовано доказову базу фактичної поставки товару;
-
проведено претензійну роботу з боржником;
-
здійснено розрахунок основної заборгованості;
-
розраховано пеню за період прострочення;
-
нараховано інфляційні втрати та 3% річних;
-
підготовлено та подано позов до господарського суду;
-
спростовано заперечення боржника щодо розрахунку відповідальності;
-
заявлено вимоги про компенсацію судових витрат та витрат на професійну правничу допомогу.
Саме після звернення до господарського суду боржник повністю сплатив 3 876 000 гривень основного боргу.
Однак сплата основної суми не припинила роботу щодо стягнення фінансових наслідків порушення договору.

5. Результат для клієнта
Основна мета була досягнута — компанія отримала 3 876 000 гривень за поставлений товар, які до звернення до суду контрагент добровільно не сплачував.
Суд стягнув з боржника:
168 207,60 грн — пені;
145 131,70 грн — інфляційних втрат;
28 034,16 грн — 3% річних.
Таким чином, лише додаткова відповідальність за прострочення платежу становила 341 373,46 гривень.
Окремо нашому клієнту були компенсовані витрати на професійну правничу допомогу та судові витрати.
Більше того, справа була продовжена у касаційній інстанції саме щодо відшкодування витрат на адвокатів.
Фактичний результат: боржник не лише сплатив весь основний борг, а й поніс додаткові фінансові наслідки через несвоєчасне виконання договору.
6. Що це означає для бізнесу, який належно виконує свої зобов’язання а контрагенти не виконують своїх фінансових зобов’язань
Цей кейс демонструє важливий принцип господарських спорів: повернення основного боргу після звернення до суду не означає, що боржник автоматично звільняється від відповідальності за прострочення.
Якщо компанія поставила товар, виконала роботи або надала послуги, але контрагент не здійснює оплату, компанія може вимагати не лише погашення основного боргу.
Залежно від умов договору та обставин справи можуть додатково стягуватися:
-
пеня;
-
штраф;
-
інфляційні втрати;
-
3% річних або інший передбачений договором розмір процентів;
-
витрати на професійну правничу допомогу;
-
судовий збір.
Ключове значення має правильно сформована доказова база: договір, первинні документи, накладні, акти, рахунки, листування, претензії та докази фактичного виконання зобов'язань.
Правильна юридична стратегія дозволяє перетворити дебіторську заборгованість із проблемного активу на реально повернуті бізнесу кошти.